Прочитавши Воннегута в перекладі Ріти Райт-Ковальової, Гор Відал сказав: "Курт чудовий письменник, але страшно програє в оригіналі". Але Райт-Ковальових на всіх не напасешся, а в перекладачі нині начебто по оголошеннях набирають. До того ж далеко не всі книги піддаються перекладу в принципі.
Ось тобі вже як мінімум дві причини підтягнути мову і взятися за читання романів англійською - для початку. А там і до португальського з в'єтнамським дійдеш. Ми зібрали для тебе поличку книг, які в оригіналі поза сумнівом крутіше."Хроніки Амбера", Роджер Желязни
Переклади Желязни родом з 1990-х не просто погані. Вони жахливі, як атомна війна. Клишоногий, як табурет в привокзальній пельменній. Люди, які їх робили, не те що по-буржуйських НЕ тягнуть - їм і російський-то не рідний. А насправді сага про династію надлюдей, керуючих паралельними світами, "Гру престолів" рве, як Бобик грілку - у Желязни дійсно дуже розумна, тонка і поетична проза.
"Гаррі Поттер", Джоан Роулінг
"Давайте попинал поганих перекладачів" - сама благодатна тема на форумах поттеролюбов. Їх і справді є за що не любити. Чого варте одне маніакальне пристрасть до перекладу власних імен (якщо вже професорка Спраут перетворилася в Стебло, чому Поттер не став Гончаровим?) І прірва смислових ляпів. Ну їх зовсім, читай в оригіналі - тим більше, що з кожною книжкою мову ускладнюється, і твій англійський буде рости разом з героями.
"Хроніки Фрая", Стівен Фрай
Фрая через слово величають національним надбанням Великобританії, самим дотепним остроумцев і джедаем словесної еквілібристики. Причому після читання його книг в перекладі залишається неясним, з яких пирогів такі почесті. Ну, забавно, ну і що? Зате після оригіналу ніяких питань вже немає.
"Аліса в Країні Чудес", Льюїс Керролл
Повір, ти цю книгу не читала взагалі. Вона так щільно нашпигована неперекладними каламбурами, що всі перекладачі були змушені вигадувати свої - і від дотепності Керролла залишилися ріжки та ніжки.
Цикл "Дживс і Вустер", П. Г. Вудхауз
Деякі перекладачі чомусь просто викинули цілі пасажі, а місцями неабияк спростили іронічний стиль оригіналу. Англійською Вудхауз в рази Ржачная.
Цикл "Плоский світ", Террі Пратчетт
Ось тут перекладач щиро намагався, але естетствуючі шанувальники Пратчетта все одно незадоволені - саме тому в мережі можна знайти купу альтернативних аматорських перекладів. Але і вони кульгають, а все тому, що Пратчетт дуже любить грати словами, але в спробі перевести спритне жонглювання лексикою перетворюється в кидання сніжок.
"Чарівний щоденник", Сесілія Ахерн
